Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Кашуба Ю$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 9
Представлено документи з 1 до 9
|
1. |
Янишин Я. С. Удосконалення організації управління збутом в агропідприємстві [Електронний ресурс] / Я. С. Янишин, Ю. П. Кашуба // Економіка АПК. - 2013. - № 9. - С. 67-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/E_apk_2013_9_13
| 2. |
Янишин Я. С. Забезпечення конкурентоспроможності ТзОВ "Галичина-Захід" в умовах зовнішньоекономічної інтеграції України [Електронний ресурс] / Я. С. Янишин, Ю. П. Кашуба // Економіка АПК. - 2013. - № 12. - С. 75-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/E_apk_2013_12_14
| 3. |
Янишин Я. С. Маркетинг як система управління виробничо-збутовою діяльністю аграрних підприємств [Електронний ресурс] / Я. С. Янишин, Ю. П. Кашуба // Економіка АПК. - 2014. - № 3. - С. 61-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/E_apk_2014_3_11
| 4. |
Янишин Я. С. Експортно-імпортна діяльність підприємств Львівщини [Електронний ресурс] / Я. С. Янишин, О. Б. Булик, Ю. П. Кашуба // Економіка АПК. - 2015. - № 9. - С. 99-105. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/E_apk_2015_9_15
| 5. |
Кашуба Ю. П. Експортні можливості аграрних підприємств України на ринках ЄС [Електронний ресурс] / Ю. П. Кашуба // Економіка АПК. - 2017. - № 10. - С. 70-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/E_apk_2017_10_12
| 6. |
Соколов М. Ю. Особенности перкутанного лечения пациентов с инфарктом миокарда без элевации сегмента ST, поступивших в стационар в разные сроки от начала заболевания [Електронний ресурс] / М. Ю. Соколов, Ю. Н. Соколов, Ю. В. Кашуба // Український кардіологічний журнал. - 2019. - Т. 26, № 6. - С. 11-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2019_26_6_4
| 7. |
Кашуба Ю. Теоретичні аспекти формування конкурентоспроможності товарного виробництва [Електронний ресурс] / Ю. Кашуба, О. Брух, І. Бернацька, Г. Періг // Вісник Львівського національного аграрного університету. Економіка АПК. - 2020. - № 27. - С. 39-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlnau_econ_2020_27_8
| 8. |
Соколов М. Ю. Функціональний стан лівого шлуночка серця в пацієнтів із гострим інфарктом міокарда без елевації сегмента ST після реваскуляризації міокарда, яка проводилася в різні терміни від початку розвитку симптомів захворювання [Електронний ресурс] / М. Ю. Соколов, Ю. В. Кашуба, Ю. М. Соколов // Український кардіологічний журнал. - 2020. - Т. 27, № 5. - С. 22-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2020_27_5_5 Мета роботи - оцінити вплив реваскуляризації міокарда, проведеної хворим із гострим інфарктом міокарда без стійкої елевації сегмента ST (non-ST-segment elevation myocardial infarction, NSTEMI) у різні терміни від початку симптомів, на стан систолічної функції лівого шлуночка (ЛШ), а також на функціональний клас стенокардії через 12 міс спостереження. Пацієнти з NSTEMI, які увійшли в дослідження (n = 128), були розподілені за часом проведення реваскуляризації (ургентна або планова реваскуляризація), а також за способом реваскуляризації (коронарне стентування або шунтування) на 5 груп, включаючи групу хворих з NSTEMI, яким стентування не проводили. Групу 1 (n = 28) становили пацієнти, яким були виконані ургентні коронаровентрикулографія (КВГ) та стентування ad hoc у перші 72 год від початку симптомів. До групи 2 (n = 61) увійшли пацієнти, яким КВГ і стентування проводили планово через 72 год і більше (до кількох місяців від початку розвитку симптоматики). До групи 3 (n = 12) увійшли пацієнти, яким у плановому порядку виконували коронарне шунтування. Група 4 (n = 27) складалася з пацієнтів, яким після КВГ реваскуляризацію не проводили (контрольна група). До групи 5 (n = 101) увійшли пацієнти вищеозначених груп, яким була виконана будь-яка реваскуляризація. Хворим усіх груп була проведена вихідна КВГ, визначено вихідний рівень серцевих тропонінів, проведено ангіографічне та ехокардіографічне дослідження стану ЛШ за стандартними методиками з оцінюванням вихідних показників регіонарної та загальної скоротливості міокарда. За відсутністю протипоказань хворим груп 2 і 3 виконували тести з дозованим фізичним навантаженням для встановлення функціонального класу (ФК) стенокардії. Під час короткострокового (перед виписуванням зі стаціонару, через 1 міс та через 3 міс після виписування) і довгострокового (через 6 місяців та через 1 рік) спостережень хворим повторно визначали фракцію викиду (ФВ) ЛШ, оцінювали регіонарну скоротливість ЛШ та ФК стенокардії. Висновки: коронарне стентування, як ургентне, так і планове, у пацієнтів з NSTEMI, за даними річного спостереження, статистично значуще поліпшує функціональні й об'ємні показники ЛШ. Поліпшення цих показників зумовило статистично значуще зменшення ФК стенокардії в пацієнтів з NSTEMI, що своєю чергою покращило якість життя цих хворих.
| 9. |
Соколов М. Ю. Особливості зміни показників кумулятивного виживання пацієнтів з гострим коронарним синдромом без стійкої елевації сегмента ST, яким перкутанні коронарні втручання проводили в різні терміни від початку захворювання [Електронний ресурс] / М. Ю. Соколов, Ю. В. Кашуба, С. О. Чайчук // Український кардіологічний журнал. - 2022. - Т. 29, № 1-2. - С. 7-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2022_29_1-2_4
|
|
|